Минає 62 рік з дня визволення від фашистсько-нацистських загарбників. Скільки не повернулось з війни, скільки залишились інвалідами, а скільки, посивівши, не дожили до сьогоднішнього дня... Героїв-ветеранів, на жаль, стає все менше і менше...

 

Ми не могли не прийти на урочистості з нагоди Дня Перемоги, адже віддати честь славним воїнам, які гинули за Батьківщину, - це обов'язок кожної людини. У Парку Слави, де проходило свято, панувала така атмосфера, яка робила нас гордими за свою історію. Дуже багато квітів було покладено до підніжжя Вічного Вогню. І молодь, і люди похилого віку щиро молились за загиблих і пропавших безвісті.

 

 

 

 

Тетяна Сарабун, студентка 1-го курсу ФББ ТНЕУ